- освячений
- [осв’а/чеинией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
освячений
Смотреть что такое "освячений" в других словарях:
освячений — а, с. Дієприкм. пас. мин. ч. до освятити … Український тлумачний словник
освячений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
освєцоний — освячений … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
обручка вінчальна — Освячений перестень, який використовують при здійсненні обряду заручин; вінчальний перстень … Словник церковно-обрядової термінології
святий — поет. свят, а/, е/. 1) Пов язаний з релігією, Богом, наділений божественною силою. || Перейнятий божественною силою. || Уживається як постійний епітет до слів, пов язаних із місцями або предметами релігійного поклоніння. || Освячений. || (тільки… … Український тлумачний словник
освяченість — ності, ж. Абстр. ім. до освячений … Український тлумачний словник
артос — Хліб, освячений на Великдень, який роздають вірним у Світлу суботу; розм. дарник … Словник церковно-обрядової термінології
престол — і розм. престіл Священне місце вівтаря освячений стіл у центрі вівтаря, на якому здійснюють Таїнство Євхаристії; трапеза … Словник церковно-обрядової термінології
роздроблення святого Агнця — Священнодія в складі Літургії вірних, яка полягає в тому, що правлячий священнослужитель роздроблює хрестовидно надрізаний на проскомидії освячений Агнець для причащання священнослужителів та мирян; преламлення святого Агнця; приношення святого… … Словник церковно-обрядової термінології
хліб святий — Хліб, освячений на богослужінні … Словник церковно-обрядової термінології
